ВІКТОР ДЄДОВ
Головний режисер, старший оператор, Телеканал "Сігма" (Маріуполь)
Готові допомогти родині загиблого?
Він міг надихати людей. Коли ти виїжджаєш з ним на зйомку, він міг набрати таке відео, яке ти просто дивишся і у тебе в голові виникають рядки тексту. Для кожного журналіста, який з ним працював, витягнути такий щасливий квиток – поїхати на зйомку з Віктором Дєдовим – це було дійсно як свято
Макс Грабовський, колега Віктора Дєдова
Віктор Дєдов працював на маріупольському телеканалі «Sigma TV» з 1995 року, ставши згодом головним оператором. Разом з дружиною-журналісткою їх називали «телесім’єю», вони були разом 22 роки.

Окрім роботи на каналі, Віктор Дєдов був фотохудожником – у своїх роботах він зафіксував для історії рідний Маріуполь. Такий, яким він був до варських обстрілів та фактичного знищення.
Віктор так любив фотографувати і знімати наш Маріуполь і маріупольців. Він так красиво це робив. Його світ душевний – це його фотографії: природа, місто. Я завжди дивувалась, як йому вдається бачити красу там, де здається щось звичайне. А він це бачив
Наталя Дєдова, дружина Віктора
Коли почалось повномасштабне вторгнення в Україну, Віктор продовжив роботу на телеканалі, і пропрацював до кінця лютого. До моменту, коли місто не було знеструмлено. Значний архів доробку Віктора на телеканалі згорів разом з будівлею студії.

11 березня Віктор Дєдов загинув у рідному Маріуполі внаслідок ракетного обстрілу його будинку російськими окупаційними військами.
Весь тиждень дуже стріляли. Наш будинок знаходиться в центрі міста і ми чули все, що було навколо нас. З півночі стріляли, з півдня стріляли. Будинок трясся як сірникова коробка. Ми були вдома – я, Саша, моя мама, свекор та Вітя. 11 березня було тихо. Вітя розігрівав газовою горілкою борщ, який ми зварили на кострі напередодні. В цей момент прилетів перший снаряд
— Наталя Дєдова, дружина Віктора
Коли прилетів перший снаряд, я був з татом на кухні. Я тоді одразу вийшов забирати діда в коридор. Коли прилетів другий снаряд, я почув як кричить мама моє ім’я
— Олександр Дєдов, син Віктора
Ми вибігли і тільки біля ліфта розумію: не бачу і не чую Вітю…
Сказали, що це артилерійська установка, 152й калібр
— Наталя Дєдова, дружина Віктора
На жаль, сім’я так і не змогла поховати Віктора. Через завали доступ до будинку було заблоковано. А за 4 дні під час чергового обстрілу, у їхній будинок знову прилетів снаряд. Він повністю згорів.
Наш найкращий, найсвітліший і найдобріший Віктор став нашим вічним Ангелом! В душі – порожнеча и безкінечний біль. Вночі - безсоння. Вдень - пошук того, хто 22 роки з моїх 44 завжди та усюди був поруч. Саша – дорослий. Але вночі - плаче. І носить батьків годинник
— Наталя Дєдова, дружина Віктора
Родині Віктора вдалось евакуюватись. Але їнхі життя ніколи не будуть такими, як до російського вторгнення…
Фонд пам’яті журналістів

Реквізити для перерахування:
Отримувач: Національна спілка журналістів України
Номер рахунку
UA703052990000026002000114500
ЄДРПОУ
00027140
АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
МФО банку
305299
Призначення платежу: Благодійна допомога для родин загиблих журналістів

Міжнародний рахунок:

https://donorbox.org/donation-to-the-ifj-safety-fund-for-journalists-in-ukraine
Слухай текст

© 2022 МЕДІА МЕМОРІАЛ

mediamemorialinua@gmail.com