Віктор Дудар
Кореспондент, журналіст, воєнкор, газета «Експрес»


Готові допомогти родині загиблого?
Країна — це ми. Тільки від тебе залежить, якою твоя країна буде. Слава Україні!
Віктор Дудар
Віктор Дудар став другим українським медійником, який загинув з початку російського вторгнення. Українського військового журналіста зі Львівщини не стало 2 березня 2022 року під час боїв під Миколаєвом, у Вознесенському районі. Йому було 44 роки. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.


На жаль, Україна втратила ще одного патріота і свого захисника. Гірко, що сьогодні кращі з кращих віддають життя заради того, щоб ми мали мирне небо над головою

Хоростківська міська рада
Друзі та колеги згадують про нього, як про мужнього та незламного чоловіка.
Він навчався у економіко-правничому інституті в Чернівцях та заочно у Харківській юридичній академії. Проходив стажування у правоохоронних органах. Згодом захопився журналістикою. Хотів домогтися більшої справедливості за допомогою слова.

Йому подобалось більше бути журналістом. Він багато часу проводив на місцях різних подій. Ще в Чернівцях він писав на кримінальні теми, а коли приїхав до Львова, проводив журналістські розслідування

Богдан Куфрик, журналіст газети «Експрес»
Віктор Дудар був кримінальним кореспондентом видання «Експрес». Брав участь у Революції Гідності 2013-2014 років, був на вулиці Грушевського, коли вбили Сергія Нігояна. Події на Майдані визначили йогоподальше рішення — піти добровольцем на війну на Схід України.


Він потрапив у 80-ту бригаду, став десантником, і їх відправили на Луганщину, де він і служив. На початках це було Щастя, це була Весела гора. Його підрозділ брав участь у тих важких боях, які там точилися


Оксана Дудар, дружина
Після повернення з фронту Віктор продовжив працювати в газеті «Експрес» військовим кореспондентом – займався журналістськими розслідуваннями і тепер писав про військове озброєння, про тактику і стратегію бою. Кожного року їздив на військові збори.

З війни я повернувся іншою людиною. Всі проблеми, які були до цього, порівняно з подіями, що відбувалися на війні, уже не здаються такими важливими.
…На війні я зрозумів, що таке справжня дружба. Якось я відійшов в бліндаж, а мій друг Назар залишився на позиції. Раптово почався обстріл, я чимдуж побіг допомогти другу. Найбільшою винагородою від нього були потім сказані слова: “Вітя — той побратим, який під час обстрілу біжить у правильному напрямку”

Віктор Дудар

З першого дня російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року знову вирушив на фронт. Воював в складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.


Він обняв міцно, сказав, що все буде добре. Зібрав рюкзак, подзвонив кільком друзям і поїхав у частину. Коли прощалися, Віктор так дивився, як останній раз. І востаннє, коли говорили телефоном, теж ніби прощався
— Оксана Дудар, дружина
Як резервіста із бойовим досвідом Віктора відправили одразу на фронт до Миколаєва, стратегічного портового міста на Чорному морі. Регіон став ареною запеклих зіткнень. Там українські військові відбивали російський напад з Криму. Під час чергової атаки російських військ Віктор загинув.

Після таких великих втрат, після горя, яке принесли на нашу землю, нам нічого не залишається, як перемогти. Для тих, хто вже помер, ми повинні перемогти


— Оксана Дудар, дружина
Фонд пам’яті журналістів

Реквізити для перерахування:
Отримувач: Національна спілка журналістів України
Номер рахунку
UA703052990000026002000114500
ЄДРПОУ
00027140
АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
МФО банку
305299
Призначення платежу: Благодійна допомога для родин загиблих журналістів

Міжнародний рахунок:

https://donorbox.org/donation-to-the-ifj-safety-fund-for-journalists-in-ukraine
Слухай текст

© 2022 МЕДІА МЕМОРІАЛ

mediamemorialinua@gmail.com