Мантас Кведаравічюс
Режисер-документаліст
Ця мужність, це беззастережне бажання показати порушення прав людини та зробити їх доступними для громадськості, відрізняло Мантаса Кведаравічюса
згадує Джулія Духров, заступник генерального секретаря Amnesty International у Німеччині
За словами близьких, Мантас Кведаравічюс був взятий у заручники російською армією при спробі допомогти в евакуації мирних жителів Маріуполя. Причиною затримання на російському блокпосту став литовський паспорт режисера – військові запідозрили у ньому снайпера НАТО.

Через кілька днів після затримання, тіло Кведаравічюса з вогнепальними пораненнями в груди та в голову знайшла його дружина. Він лежав на узбіччі дороги у Маріуполі.
Мантас хотів сфотографувати якусь будівлю, а там, як виявилося, був якийсь військовий пункт. А у Мантаса – литовський паспорт. Потім розділи до половини перевірити татуювання та синці. А оскільки ми йшли з рюкзаками, вони були навантажені, за словами водія, у нього на плечі знайшли щось. Його тоді звинуватили в тому, що він є солдатом НАТО, литовським снайпером, який приїхав їх вбивати
розповіла виданню 15min про страшні події Анна Білоброва, дружина режисера

Ми втратили відомого у Литві та в усьому світі творця, який до останнього моменту, незважаючи на небезпеку, працював на окупованій Росією Україні
— Гітанас Науседа, президент Литви
45-річний Мантас Кведаравічюс найбільш відомий українцям завдяки документальному фільму «Маріуполіс», прем'єра якого відбулася на Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2016-му році.
Його хвилювала драма покинутої людини у жахливих умовах війни та загрози
згадує Андріус Вайшніс, професор Вільнюського університету, науковий керівник та друг Мантаса Кведаравічюса
На стику 13-14-го років режисер починав знімати картину про громаду греків, що у Маріуполі. Але у його план втрутилася війна на Сході України. Маріуполь із портового міста перетворився на лінію фронту. Обстріли та жертви серед мирного населення, серед іншого, відображені в «Маріуполісі».
Для мене кіно - медіа з деяким ефектом реальності
Мантас Кведаравічюс в інтерв'ю Громадському
Мантас Кведаравічюс не вперше знімає території, з відбитком російської агресії. Його фільм 2011 року "Барзах", знятий у Чечні, був удостоєний Міжнародної кінопремії Amnesty International.
Аудиторія була перенесена до селищ, у житті та душі людей. Мантас Кведаравічюс виявив для цього велику мужність: фільм був знятий без дозволу і з великим особистим ризиком
відмітила «Барзах» Джулія Духров, заступник генерального секретаря Amnesty International у Німеччині
Побачивши новини про початок російського вторгнення, Мантас вирішив ризикнути ще раз. Разом із дружиною, Анною Білобровою він вирушив до вже рідного для нього Маріуполя, знімати те, як живуть люди в умовах війни, постійних обстрілів та гуманітарної кризи.
Ми їхали не лише заради зйомок. Мантас сказав, що Маріуполь обложено і потрібна допомога людям. Вони досі живуть там без їжі, води та медичного приладдя
—Джулія Духров, заступник генерального секретаря Amnesty International у Німеччині
Він зірвався туди, де хотів зняти продовження [прим. «Маріуполіса]. Його хвилювало, що там відбувається. Якось у сімнадцятому році сказав: там ніби перед грозою
— Андріус Вайшніс, професор Вільнюського університету, науковий керівник та друг Мантаса Кведаравічюса
Гроза переросла у бурю. Російські війська буквально стерли місто Маріуполь з лиця землі, разом із його жителями. Мантас Кведаравічюс став однією з безневинних жертв цієї війни.
Мені було важливо знайти його, і я зрозуміла, що його вбила не війна. Вбили люди. Він не заслужив на таку жорстоку смерть. А тепер я хочу закінчити його роботу, бо він так хотів. Ми тому й їхали туди, щоби показати, як живуть люди. Все знято. І я хочу закінчити те, що він зробив. Щоб увесь світ дізнався, що там ще живі люди. Люди живуть. Що вони допомагають один одному, живуть і нікуди звідти не зникли
— Анна Білобров, дружина Мантаса Кведаравічюса
Дружині режисера, Анні, вдалося врятувати відзняті у Маріуполі матеріали та вивезти їх, разом із тілом чоловіка до Литви. Зараз вона працює над завершенням фільму Мантаса про Маріуполь.

«Мариуполис», трейлер:
Готові допомогти родині загиблого?
Фонд пам’яті журналістів

Реквізити для перерахування:
Отримувач: Національна спілка журналістів України
Номер рахунку
UA703052990000026002000114500
ЄДРПОУ
00027140
АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
МФО банку
305299
Призначення платежу: Благодійна допомога для родин загиблих журналістів

Міжнародний рахунок:

https://donorbox.org/donation-to-the-ifj-safety-fund-for-journalists-in-ukraine
Слухай текст

© 2022 МЕДІА МЕМОРІАЛ

mediamemorialinua@gmail.com