Він був професіоналом в усьому, добрим, розумним, безвідмовним. … Мені хочеться вірити, що його душа завжди буде поряд з рідними та друзями, що він став ще одним ангелом-охоронцем нашої України

Двоє побратимів по телефону мені підтвердили, що Олег загинув. Сказали тільки, що його вбило уламком міни і вони своїми руками забирали тіло

На будь-які мої вмовляння він відповідав: "А якщо всі сховаються, хто захищатиме Україну?". Їх одразу перекинули десь у Донецьку область, багато чого він не міг розповісти по телефону. Там він і загинув у бою, Волноваський район Донецької області

Він був найкращим у світі чоловіком і люблячим батьком, вірним другом, справедливим і чесним. Був завжди "душею компанії" і єднав довкола себе людей, тому що тільки гуртом ми – сила! Завжди захищав слабкого і не мовчав, коли бачив зло. Він любив море і хорошу музику, мріяв, що наші діти житимуть кращим життям у найкращій країні світу – вільній Україні. Ще 16 числа він обіцяв, що обов'язково повернеться живий і здоровий і ми повеземо дочку на море, де він навчить її пірнати із трубкою. Але не судилося...

Уставший путник одинокий,
Заблудший странник, неудел.
И за спиною путь далекий,
И волос с возрастом седел.

Багряным солнцем разукрасил
закат весь кругозор вокруг
И вечер стал как стих прекрасен,
И мелодичен, словно звук.

Устал. Присел. Набраться б силы
Вдохнуть бы воздуха глоток
Качает ветер лист терновый
И треплет волосы в поток.

Что ищешь ты в судьбе негладкой?
Где счастье в жизни? Где мечта?
Устал старик. Прилег украдкой.
Глаза закрылись... Пустота.

Закончен путь скитаний вечен,
Устало тело и душа.
Как мир краями безграничен.
Как бесконечна красота.