Олег Якунін
Редактор, сайт misto.zp.ua
Готові допомогти родині загиблого?
Він був професіоналом в усьому, добрим, розумним, безвідмовним. … Мені хочеться вірити, що його душа завжди буде поряд з рідними та друзями, що він став ще одним ангелом-охоронцем нашої України

— Олена Гранішевська, колега
53-річний журналіст Олег Якунін загинув на полі бою 18 березня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів.

До війни Олег був запорізьким журналістом, головним редактором видань Afisha.zp.ua і Misto.zp.ua. Багато хто знав його як доброго та чуйного чоловіка.
Двоє побратимів по телефону мені підтвердили, що Олег загинув. Сказали тільки, що його вбило уламком міни і вони своїми руками забирали тіло

переповідає обставини загибелі чоловіка Олена Якуніна
Олег закінчив Київське річкове училище та служив на флоті і працював багато років старшим помічником. Зійшовши на беріг, він знайшов своє покликання у журналістиці, в локальних запорізьких медіа-проектах: misto.zp.ua, afisha.zp.ua, depechemode.com.ua та багатьох інших.
Разом зі свої партнером Андрієм, Олег мрів про велике майбутнє цих порталів.


У своїй роботі та по життю Олег завжди був ідеалістом і боровся за правду і справедливість, засуджував корупцію і не розміщував брехливі, політичні статті або статті з "чорним" піаром, за будь які гроші
Олена Якуніна, дружина
Але у журналістські плани втрутилася війна – він відправився на фронт.


На будь-які мої вмовляння він відповідав: "А якщо всі сховаються, хто захищатиме Україну?". Їх одразу перекинули десь у Донецьку область, багато чого він не міг розповісти по телефону. Там він і загинув у бою, Волноваський район Донецької області


Олена Якуніна, дружина
Олег навіть на передову взяв із собою ноутбук, щоб продовжувати працювати. На жаль, там він і зник, і тепер неможливо отримати доступ до останніх напрацювань Олега.

Він був найкращим у світі чоловіком і люблячим батьком, вірним другом, справедливим і чесним. Був завжди "душею компанії" і єднав довкола себе людей, тому що тільки гуртом ми – сила! Завжди захищав слабкого і не мовчав, коли бачив зло. Він любив море і хорошу музику, мріяв, що наші діти житимуть кращим життям у найкращій країні світу – вільній Україні. Ще 16 числа він обіцяв, що обов'язково повернеться живий і здоровий і ми повеземо дочку на море, де він навчить її пірнати із трубкою. Але не судилося...

— Олена Якуніна, дружина

У Олега залишилася маленька донька і молодший брат. Сержанта Якуніна Олега Івановича посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.


Уставший путник одинокий,
Заблудший странник, неудел.
И за спиною путь далекий,
И волос с возрастом седел.

Багряным солнцем разукрасил
закат весь кругозор вокруг
И вечер стал как стих прекрасен,
И мелодичен, словно звук.

Устал. Присел. Набраться б силы
Вдохнуть бы воздуха глоток
Качает ветер лист терновый
И треплет волосы в поток.

Что ищешь ты в судьбе негладкой?
Где счастье в жизни? Где мечта?
Устал старик. Прилег украдкой.
Глаза закрылись... Пустота.

Закончен путь скитаний вечен,
Устало тело и душа.
Как мир краями безграничен.
Как бесконечна красота.


— (с) Олег Якунін
Фонд пам’яті журналістів

Реквізити для перерахування:
Отримувач: Національна спілка журналістів України
Номер рахунку
UA703052990000026002000114500
ЄДРПОУ
00027140
АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
МФО банку
305299
Призначення платежу: Благодійна допомога для родин загиблих журналістів

Міжнародний рахунок:

https://donorbox.org/donation-to-the-ifj-safety-fund-for-journalists-in-ukraine
Слухай текст

© 2022 МЕДІА МЕМОРІАЛ

mediamemorialinua@gmail.com